Готовність дитини до школи залежить передусім від батьків. Якщо дитина відвідує дитячий садок, то це залежить від вихователів, адже підготовка дитини до школи передбачена програмою дитячого садка.
Часто батьки вважають основними ознаками готовності до школи ознайомлення дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається програмою та методикою навчання.
Спілкування з однолітками сприяє успішній адаптації в дитячому колективі, допомагає налагоджувати стосунки, зважаючи на думку оточення, без прагнення зайняти кращі ролі з допомогою залякування, погроз, конфліктів .А також сформованості уявлень дитини щодо певної статі і володіння відповідними формами поведінки.
Отже, готовність дитини до школи, її майбутній успіх тісно пов’язані з тим, як вона ставиться до школи, наскільки контактує з однолітками і дорослими, як поводиться в конфліктних ситуаціях.
Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальною діяльністю.
У процесі навчання у школі дитина
проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку,
свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та
психологічної служби навчального закладу.
У цей час діти відкриті і довірливо
ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та
інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для
виховних впливів.
Адаптація - процес пристосування до нових
умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є
показником життєвої компетентності індивіда.
Адаптація дитини до навчання у школі відбувається не одразу. Це досить довгий процес,
пов’язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного
характеру.
Саме педагоги, батьки, фахівці
психологічної служби мають допомогти
дітям.
